default_mobilelogo

Амурова Я.В., Момот М.А. Психологічні чинники формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану

Повний текст статті>>>

 

Яна Володимирівна Амурова - доктор філософії (Ph.D.) з психології, доцент кафедри психології діяльності в особливих умовах навчально-наукового інституту оперативно-рятувальних сил. Національний університет цивільного захисту України

ORCID 0000-0002-3486-1138

 

Марина Анатоліївна Момот - старший викладач кафедри психології діяльності в особливих умовах навчально-наукового інституту оперативно-рятувальних сил. Національний університет цивільного захисту України

ORCID 0000-0002-8065-7058

 

DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.10

 

Ключові слова: синдром відкладеного життя, втрата, воєнний стан, адаптація, прокрастинація, травматичний досвід, життєва перспектива, життєстійкість.

 

У статті представлено комплексний феноменологічний аналіз чинників формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану. Розкрито сутність синдрому відкладеного життя як складного багатокомпонентного психологічного феномену, що поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти та виявляється у формуванні специфічної життєвої установки, за якої реалізація значущих життєвих цілей і планів систематично відкладається на майбутнє. Обґрунтовано, що в умовах соціальної нестабільності, невизначеності майбутнього та тривалого стресу, спричиненого воєнними подіями, відбувається деформація часової перспективи особистості, що виявляється у домінуванні майбутнього над теперішнім та сприйнятті поточного життєвого періоду як тимчасового. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феномену відкладеного життя та визначено основні психологічні чинники його формування, серед яких виокремлено особливості мотиваційної сфери, рівень життєстійкості, здатність до самореалізації, переживання травматичних подій, а також вплив соціально-економічних і соціокультурних умов. Встановлено, що вимушене переміщення населення, як у межах країни, так і за кордон, виступає важливим контекстуальним фактором, який ускладнює процес життєвого планування, сприяє формуванню відчуття невизначеності та зумовлює відтермінування прийняття життєво важливих рішень. У статті засвідчено, що синдром відкладеного життя в умовах воєнного стану може виконувати амбівалентну функцію: з одного боку, виступає як психологічний механізм адаптації до кризових обставин, знижуючи рівень тривожності через відкладання активних дій, а з іншого – перешкоджає повноцінній самореалізації особистості, сприяючи виникненню фрустрації, внутрішнього конфлікту та незадоволеності теперішнім життям. Особливу увагу приділено аналізу ролі життєвої перспективи у формуванні цього феномену, а також впливу соціальних трансформацій на життєві стратегії особистості. Зазначено, що подолання проявів синдрому відкладеного життя пов’язане з актуалізацією особистісних ресурсів, розвитком життєстійкості, відповідальності за власне життя та здатності до усвідомленого конструювання майбутнього. Отримані результати мають теоретичне значення для розвитку кризової психології та можуть бути використані у практиці психологічної допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах в умовах воєнного стану.

 

Література

  1. Багрій В. Н. Психологічні детермінанти «синдрому відкладеного життя». Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: зб. мат. IV Всеукр. наук.-практ. конф. Львів, 2020. С. 10-14.
  2. Боровець О. І., Баннікова С. О. Формування «синдрому відкладеного життя» в умовах війни. Психологія та соціальна робота. 2024. Вип. 2(60). С. 7-19. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.66.65
  3. Буковська О. О. Психологічний аналіз життєвої перспективи особистості у кризовий період. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки, 2015. 126 (1). С. 17-21.
  4. Голотенко А. Особливості психосоціального благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Соціальна робота. №1 (3). 2018. С. 6-10. https://doi.org/10.17721/2616-7786%20.2018/3-1/1
  5. Григоренко І. О., Савельєва Н. М. Соціальна робота з внутрішньо переміщеними особами в сучасних умовах : навч. посіб. Полтава : ПНПУ, 2017. 100 с.
  6. Дворник М. С. Прокрастинація в конструюванні особистісного май-бутнього: монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 120 с.
  7. Завгородня О., Краєва, О. Психологічні проблеми осіб, вимушено переміщених внаслідок російської агресії. Вісник Національного університету оборони України, 2023. Вип. 73(3), С. 73-82. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-73-82
  8. Карамушка Л. М., Карамушка Т. В. Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. №2 (26). С. 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.2.26.6
  9. Клевака Л. П., Горбенко Ю. Л. Синдром відкладеного життя у стресових умовах війни. Психолого-педагогічні координати розвитку особистості: зб. наук. мат. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Полтава : Національний університет імені Юрія Кондратюка, 2022. С. 105-109.
  10. Кудінова М., Кожанова Д. Психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб : теоретичний аналіз проблеми. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психо-логія. Випуск 2(63), 2024. С. 17-24. https:// doi.org/10.32689/maup.psych.2024.2.2
  11. Михлюк Е., Логовський І. Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2024. №1(7). С. 105-117. https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.8
  12. Овчарук В. А. Психологічні особливості синдрому відкладеного життя у жінок в умовах воєнного стану. Сучасна психологія: виклики та перспективи : зб. матеріалів Всеукраїн. наук.-практ. конф. присвяч. Всесвітньому дню психічного здоров’я / за заг. ред. М. Р. Аракеляна. Одеса, 2025. С. 142-144.
  13. Подлівахіна В. О. Синдром відкладеного життя: теоретичне обґрун-тування моделі. Габітус. 2024. Вип. 66. С. 383-387. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.66.65
  14. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text (дата звернення 17.04.2026).
  15. Слюсаревський М. М. Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення : нагальні виклики і відповіді. Вісник НАПН України. 2022. № 4(1). С. 1-11. https://doi.org/10.374 72/v.naes.2022.4124
  16. Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматичних подій: практичний посібник / Т. М. Титаренко та ін. ; за наук. ред. Т. М. Титаренко. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. 220 с.
  17. Титаренко Т. М. Особистість перед викликами війни : психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології : зб. наук. праць. Київ : Міленіум, 2017. Вип. 5 (19). С. 3-10.
  18. Черезова І. О. Синдром відкладеного життя як феномен психічного життя людини в умовах війни: мат. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. Запоріжжя. 2023. С. 252-254.

 

 Дата першого надходження статті до видання: 15.04.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування: 18.05.2026

Дата публікації (оприлюднення) статті: 31.05.2026

 

Видавець НУЦЗ України, 2026

Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0

https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk

 

Як цитувати: Амурова Я., Момот М. Психологічні чинники формування синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. C. 122-123. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.10

 

Випуск 1(11)-2026

joomla3x