default_mobilelogo

Галушко Л.Я. Психоаналітична спадщина З. Фройда у розвитку психодинамічної парадигми: теоретичні засади та практична реалізація у методі активного соціально-психологічного пізнання

Повний текст статті>>>

 

Любов Ярославівна Галушко - кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

ORCID 0000-0001-6323-5307

 

DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.12

 

Ключові слова: психоаналітична спадщина, психодинамічна парадигма, несвідоме, психологічні захисні механізми, символізація, глибинне пізнання психіки суб’єкта, активне соціально-психологічне пізнання (АСПП), психомалюнок, психодрама, глибинна психокорекція, позитивна дезінтеграція, психологічна зрілість, професійне становлення психолога, професійна підготовка майбутніх психологів, професійна ідентичність.

 

У статті здійснено концептуальне осмислення психоаналітичної традиції у її співвіднесенні з сучасними психодинамічними підходами та окреслено напрями її прикладного використання у практиці глибинного пізнання психіки суб’єкта. Акцентовано увагу на трансформації класичних уявлень про несвідоме як визначальний чинник психічної детермінації та їх переосмислення у вітчизняній психологічній науці, що зумовлює розширення методологічних засад дослідження внутрішньої динаміки психіки.

Показано, що розвиток психодинамічного підходу супроводжується зміщенням дослідницького фокусу від переважно вербальних способів аналізу до опосередкованих форм репрезентації психічного, зокрема символічних і візуалізованих, які забезпечують доступ до латентних рівнів психіки та їх об’єктивування. У цьому контексті обґрунтовано аналітичні можливості методу активного соціально-психологічного пізнання як інструменту виявлення неусвідомлюваних детермінант поведінки та внутрішніх суперечностей психіки.

На матеріалі глибинно-психокорекційної практики продемонстровано, що символічні й поведінкові прояви суб’єкта репрезентують внутрішні конфлікти, афективні фіксації та дію психологічних захисних механізмів, які не піддаються безпосередньому усвідомленню. Встановлено, що їх актуалізація у процесі діалогічної взаємодії сприяє виявленню латентних смислів, поступовому їх усвідомленню та частковій трансформації, що відповідає закономірностям функціонування психіки у психодинамічній парадигмі.

Підкреслено значення інтеграції теоретичного і прикладного рівнів психодинамічного знання, що забезпечує не лише інтерпретацію психічних феноменів, а й їх включення у процес особистісного розвитку.

Обґрунтовано доцільність використання зазначеного підходу у професійній підготовці майбутніх психологів як засобу формування здатності до глибинного пізнання психіки суб’єкта, розвитку рефлексивних механізмів та усвідомлення несвідомих детермінант поведінки.

 

Література

  1. Андрущенко В. П., Яценко Т. С. Філософсько-психологічний формат розуміння сутності психіки в її цілісності: монографія «Теоретичні і технологічні засади професійної підготовки здобувача вищої освіти» Київ, 2023. С. 11–77.
  2. Наукова школа академіка НАПН України Тамари Яценко: колективна монографія / за заг. ред. акад. Т. С. Яценко. Дніпро : Інновація, 2019. 350 с.
  3. Яценко Т., Митник О., Галушко Л., Ткаченко К., Бульченко Д. Особливості пізнання пралогічного мислення у процесі психоаналізу візуалізованих презентантів психіки суб’єкта. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис «Психологія і суспільство». 2022. №2. С. 113 – 134. https://doi.org/10.35774/pis2022.02.113
  4. Фрейд З. Вступ до психоаналізу / пер. з нім. П. Таращука. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. 480 с.
  5. Яценко Т. С. Архаїчний спадок психіки: психоаналіз феноменології проблеми. Дніпро : Інновація, 2019. 283 с
  6. Яценко Т. С, Глузман О. В., Усатенко О. М. Методологія професійної підготовки практичного психолога. Дніпропетровськ,  «Інновація», 2014. 192 с.
  7. Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика : навч. посіб. / за ред. Л. О.Біда. Київ : Вища школа, 2006. 384 с.
  8. Яценко Т. С., Галушко Л. Я., Євтушенко І. В. Методологія ведення діалогу у глибинному пізнанні психіки. Науковий журнал «Габітус». 2022. № 42. С. 232–244. http://habitus.od.ua/journals/2022/42-2022/40.pdf
  9. Geller J. The psychopathology of everyday Vienna: Psychoanalysis and Freud’s familiars. The International Journal of Psychoanalysis. 2004. Vol. 85, No. 5. P. 1235–1252.
  10. Michael M. T. The case for the Freud–Breuer theory of hysteria: A response to Grünbaum’s foundational objection to psychoanalysis The International Journal of Psychoanalysis. 2019. Vol. 100, No. 1. P. 32–51. https://doi.org/10.1080/00207578.2018.1489705
  11. Sokol B. J. Freud’s interpretation in “Medusa’s Head” and some alternative psychoanalytic implications. The International Journal of Psychoanalysis. 2024. Vol. 105, No. 2. P. 192–209. https://doi.org/10.1080/ 00207578.2023.2255888

 

Дата першого надходження статті до видання: 04.04.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування: 18.05.2026

Дата публікації (оприлюднення) статті: 31.05.2026

 

Видавець НУЦЗ України, 2026

Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0

https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk

 

Як цитувати: Галушко Л.Я. Психоаналітична спадщина З. Фройда у розвитку психодинамічної парадигми: теоретичні засади та практична реалізація у методі активного соціально-психологічного пізнання. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. C. 144-158. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.12

 

Випуск 1(11)-2026

joomla3x